Несмотря на красноречивое название, альбом не обошелся без электричества – и это касается не только бас-гитары. Здесь можно услышать живую барабанную установку, более того – в создании альбома участвовал DJ Polyarnique. Впрочем, это детали. Главное – звучание получилось действительно прозрачным, легким, местами почти хрупким. Собственно, есть возможность сравнить – потому что, кроме новых песен, сюда попало и несколько из предыдущего альбома "В тебе". Это еще не домашний уют – но уже не громотека больших сцен, однозначно. Кроме того – и именно в этом, пожалуй, соль – очень лиричные (особенно как для O.Torvald) здесь тексты. Настоящие песни о любви – без розовых соплей, хотя и с особенностями, присущими именно молодости. Ну и еще – голос Евгения Галича звучит в "Акустическом" как-то так честно, что подчас почти интимно. И это – вместе с общей светлой краской альбома – задевает.
____________________________________________________________________________
Попри промовисту назву, альбом не обійшовся без електрики – і це стосується не лише бас-гітари. Тут можна почути живу барабанну установку, більше того – у створенні альбому брав участь DJ Polyarnique. Втім, це деталі. Головне – звучання вийшло дійсно прозорим, легким, місцями майже тендітним. Власне, є можливість порівняти – бо, крім нових пісень, сюди потрапило й кілька з попереднього альбому "В тобі". Це ще не домашній затишок – але вже не відчайдушний грім великих сцен, однозначно. Крім того – і саме в цьому, мабуть, сіль – дуже ліричні (особливо як на O.Torvald) тут тексти. Справжні пісні про любов – без рожевих шмарклів, хоч і з особливостями, притаманними саме молодості. Ну і ще – голос Євгена Галіча звучить в "Акустичному" якось так чесно, що часом аж майже інтимно. І це – разом із загальною світлою барвою альбому – чіпляє. |
