![]() |
|
Склад групи:
Юрко Козій – вокал, бас-гітара, сопілка; Максим Хоменко – гітара, бек-скріми; Роман Єрмаков – ударні.



У квітні 2004 року Львів дізнався, як звучить латиною слово "колиска", бо саме в цей час троє однодумців вирішили поповнити львівський андеґраунд гуртом з незвичною назвою "Інкунабула".
Використовуючи досвід, здобутий у попередніх проектах, хлопці вирішили досягнути максимально повного звучання від мінімально кількісного колективу – тріо. Працювати втрьох виявилось непросто, однак наполеглива робота почала давати свої результати. Причому, набагато швидше, ніж вони могли мріяти.
За два місяці від заснування група надсилає 4 демо-треки на відбір найавторитетнішого українського рок-фестивалю "Рок-Екзистенція". Фортуна їм усміхається, і взимку 2004-го молодий гурт виступає в рамках фестивалю на головній на той момент сцені країни – революційному Майдані. Далі були інші фестивалі, клубні виступи, виїзди за кордон, нові пісні та реанімація старих, гурт не перериває репетицій більш ніж на два тижні...
З кожним концертом викристалізовується власний стиль та оригінальне обличчя групи: важкі агресивні гітари та скріми, автентичні фолк-елементи, мелодійна вокальна лінія та влучні басові соло. Виняткова, як для тріо, енергетична складова відіграє ключову роль під час концертів.
У вересні 2007 виходить дебютний альбом "НеВиДаНе" – наслідок і підсумок понад трирічної діяльності гурту.
За три роки існування гурт встиг напрацювати і приємну якість матеріалу, і, головне, власну манеру. Інкунабула складається лише з трьох людей, але їм вдається творити насичену, цікаву музику без зайвих порожнин у звучанні. Важка гітара, глибокий бас, напружені ударні – так би мовити, загальні риси, данина обраному стилеві. Але до цього додається неабияка мелодійність практично всіх композицій – і виникає відчуття свіжості. Пісні часто не гарчать, власне, а співаються – і при цьому не втрачають нічого від своєї енергійності. Навпаки – здається, саме гнучкий, пластичний вокал додає їм серйозних обертів. Плюс – акуратне, дійсно доречне використання фолькових мотивів (це і гра на сопілці, і сама побудова мелодій). Все разом – справляє враження альтернативної краси. Іншими словами, це прозорий альбом – хоча й не кожне вухо зі мною погодиться. Але будь-яка музика, якщо вона правильно застосовує корені, просто приречена нести в собі якусь частку неудаваної гармонії. І, здається, з музикою Інкунабули відбувається саме це – що не заважає їй, втім, бути альтернативною по суті.
TRACKLIST |
1. Залишений 2. Тихо 3. Залиш мене сама 4. Герої 2.0 5. Мати 6. Недаремно 7. На поверхнях 8. Народна 9. Твоє тіло 10. Дедал та Ікар 11. Подаруй мені небо 12. Завжди |
SPOILER (log) |