Про новий альбом
Альбом писався у Бельгії, досить драматично, в декілька етапів. На певному етапі у нас сталися зміни в складі групи, але ми домовилися їх не коментувати. Ми хотіли видати альбом у середині квітня, але не встигли, перенесли на травень. У мене позавчора був день народження... Я вам скажу, випускати альбом в свій день народження – це непроста річ, занадто багато стресу, це too much. Над цим альбомом ми вперше працювали з англійським саунд-продюсером Кеном Нельсоном. Було дуже цікаво з ним працювати. Його цікавили самі пісні, він просив максимально усе спрощувати. Говорити, подобається нам цей альбом, чи ні було би смішно. Це як з дітьми. Нам подобаються всі наші альбоми. Кращий він чи гірший, покаже час. Немає кращого мірила, ніж час. Альбом в якомусь сенсі вийшов наївний, але разом з тим, ця наївність, простота мені страшенно подобаються. А найбільше – те, що це щось інше. Мені б дуже не хотілося, щоб "Океан Ельзи" колись перестав думати про те, що подобається йому, а почав іти на поводу тих, хто каже: "Зробіть "Глорію", "Зробіть "Dolce Vita", "Зробіть "Суперсиметрію", ще щось. Я ніколи не намагався штучно створити шедевр. Альбом як альбом. Років через 100 подивимось.
Про назву
Ми працювали на одній зі студій на території кіностудії Довженка. Ну, раз Довженко, чому б не "Земля"? Так з’явилася думка, що назва минулого альбому "Dolce Vita" повторювала назву фільму Фелліні, то чому б цього разу не вшанувати нашого українського генія? Але, з іншого боку, мені не приходило в голову, що хтось буде порівнювати альбом групи з фільмом режисера. Ніхто ж не порівнював попередній альбом з фільмом Фелліні. На обкладинці нашої платівки – не ґрунт, а насіння переважно українського походження, навіть конопля є. Тут 12 насінин, кожна з них відповідає окремій пісні. На нашу думку, земля цінна не сама собою, а тим, що з нею росте. Це, може, дитяча, але, як на мене, цікава ідея. Якби на обкладинці була зображена просто земля, це був би якийсь мортальний настрій.
Про особливі пісні
Я би виділив пісню "Незалежність", це моя улюблена пісня з альбому, не знаю, чому так сталося. Можливо, вона трошки незвична для мене, можливо, бо я пам’ятаю, як я її написав. Ще пісня "Коли навколо ні душі". Я її написав за 15 хвилин, коли хлопці в черговий раз налаштовували звук гітар. Вони були в іншій кімнаті, займалися своєю справою, я був сам. Не можу сказати, що я відчув себе одиноким, швидше, залишеним самим на себе.
Про зірковість
Кліп "Обійми" ми знімали у Лондоні. Знаєте, як буває: знімальна група – в одному місці, масовка, актори – в іншому, у кожного свої палатки, гримерки. А там – все спільно, всі – одна велика сім’я. Ти приходиш в одну велику кімнату, сидять всі – від режисера, продюсера, музиканта до освітлювачів і охоронців. Всі разом обідають за великим столом, обговорюють футбол. Це так круто! Це те, чого нам деколи не вистачає. Ми чомусь розділяємо на касти, "зірки – не зірки", на деяких знімальних майданчиках є кімнати для персоналу, VIP-туалети. Це якось так неправильно. Ми цього страшно не любимо і намагаємося переймати інший стиль. Кожен знаходить в піснях те, що він знаходить. Мені подобається багатозначність, свідома чи несвідома. Але цінність цих багатозначностей зникає, коли починаєш їх пояснювати. |
(
(
(
(
(
(
(
(
